1. Словник української мови у 20 томах

пересторога

ПЕРЕСТОРО́ГА, и, ж.

Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.).

– Бачу, як інші на льоду обломились, маю пересторогу, то, як то кажуть, з чужого злого вчуся свого (Марко Вовчок);

– Дитя! Благословляючи твоє життя, У трудну виряджаючи дорогу, Яку пораду чи пересторогу Я кращу дам, ніж дав собі ти сам? (М. Рильський);

* У порівн. Летять чайки. Уривчасте квиління Висить безлунно в просторах морських, Як тінь зловісна, як пересторога (М. Бажан);

// Повідомлення, зауваження, яке попереджає про що-небудь; попередження.

Біля дверей завжди хтось чергував і вчасно подавав сигнал перестороги (І. Багряний);

Біля афішних тумб юрмляться загорілі, обвішані зброєю степовики, спокійно читають грізні перестороги (О. Гончар);

Життєве фіаско одних ніколи не могло служити пересторогою, закликом до обачності других (М. Слабошпицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересторога — пересторо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пересторога — Пересторо́га. Попередження про небезпеку. Для перестороги других поміщуємо сю допись дуже радо (Б., 1895, 2, 3) // порівн. пол. przestroga — пересторога, попередження. Українська літературна мова на Буковині
  3. пересторога — Осторога, засторога, попередження. Словник синонімів Караванського
  4. пересторога — див. попередження Словник синонімів Вусика
  5. пересторога — [пеиреисторога] -гие, д. і м. -оз'і Орфоепічний словник української мови
  6. пересторога — -и, ж. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.). || Повідомлення, зауваження, яке попереджає про що-небудь; попередження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пересторога — Осторога Словник чужослів Павло Штепа
  8. пересторога — Пересторо́га, -ги, -зі; -сторо́ги, -сторо́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пересторога — Застереження, попередження Словник застарілих та маловживаних слів
  10. пересторога — ПОПЕРЕ́ДЖЕННЯ (наперед, заздалегідь зроблене повідомлення про щось), СИГНА́Л, ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, ЗАСТОРО́ГА рідше, ОСТОРО́ГА, ПЕРЕСТОРО́ГА, ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ. Словник синонімів української мови
  11. пересторога — ПЕРЕСТОРО́ГА, и, ж. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.). — Бачу, як інші на льоду обломились, маю пересторогу, то, як то кажуть, з чужого злого вчуся свого (Вовчок, VI, 1956, 287); — Дитя!... Словник української мови в 11 томах
  12. пересторога — Пересторо́га, -ги ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л. Словник української мови Грінченка