перешкоджений
Перешко́джений. Який не має змоги зробити що-небудь. Загальний збір скликує начальник стоваришеня (як він перешкоджений, то єго заступник) (Канюк, 1906, 19).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.Перешко́джений. Який не має змоги зробити що-небудь. Загальний збір скликує начальник стоваришеня (як він перешкоджений, то єго заступник) (Канюк, 1906, 19).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.