1. Українська літературна мова на Буковині

перешкоджений

Перешко́джений. Який не має змоги зробити що-небудь. Загальний збір скликує начальник стоваришеня (як він перешкоджений, то єго заступник) (Канюк, 1906, 19).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перешкоджений — перешко́джений який має поважні причини, перешкоди у здійсненні планів (ст): Так, мав грати, але нині пополудні управа дістала телеграму, що він поважно перешко́джений якимись родинними справами. Хтось там у нього народився, вмер чи жениться (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт