перфідний
Перфі́дний. Підступний, лукавий, зрадливий, неправдивий. Отже ми, хоч би й раді з д. Купчанком серіозно спорити, на таку категоричну, а до того перфідну заяву скажемо коротко, що єму і єго товаришам не думаємо хліба відбирати і байдуже нам се, що самі собі дають патенти на “правдивыхъ русскихь патріотовъ” (Б., 1895, 12, 1)
// пол. perfidia — підступність, лукавство, брехливість, зрадництво; perfidny — прикм. до perfidia; нім. die Perfidie — підступність, підлість, зрадництво, perfid (e) — підступний, підлий, зрадливий.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.