перловий
Перло́вий. Перламутровий. Вахлярі коронкові і з правдивих струсьових пер, ручки перлові і з черепахи (Б., 1902, рекл.);
● Перлова матиця — перламутр. Найкраще, що було в неї, то був її фортеп’ян. Чорний, з дорогого дерева, прикрашений на краях арабесками з перлової матиці, лискучий, мов дзеркало (Коб., Valse melancolique, 105); У порівн. Її голова була завита червоною хусткою, кінці ззаду зав’язані, а лице й шия були розкриті. Лице біле, як перлова матиця... І гарне... а очі великі й блискучі, та безконечно сумні... (Коб., Природа, 14)
// пол. perłowy — перламутровий, macica perłowa — перламутр; порівн. нім. die Perle — перлина, die Perlmutter — перламутр, die Mutter — мати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.