перловий
ПЕРЛО́ВИЙ¹, а, е.
1. Прикм. до пе́рли, пе́рла.
Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Вовчок, І, 1955, 81);
// Зробл. з перлів.
Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: у сріблястій, прозорій, пишно вигаптуваній ..одежі,.. на шиї .. перлове намисто (Л. Укр., III, 1952, 177);
З-під багряного серпанку, з-під перлового вінця Поглядає сумно діва і вітає молодця (Бажан, II, 1947, 109);
// Власт. перлам, такий, як у перлів.
Се був маленький болотяний пташок.. Пір’я на нім було попелясто-сіре з легеньким перловим полиском (Фр., III, 1950, 251);
// Схожий на перли, подібний до перлів.
[Павло:] Що ж то за устоньки солодкі, що ж то за зубоньки перлові!.. (Кроп., II, 1958, 362);
Молоді, шляхетні почуття Бриніли в кожному Тадеушевім слові — І сльози бризнули з очей йому перлові (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 295).
Перло́ва ско́йка див. ско́йка.
2. Який своїм сріблясто-сірим забарвленням і блиском нагадує перли.
Твої очі мов криниця Чиста на перловім дні (Фр., XI, 1952, 11);
Перлове небо прибрало землю у сірі тони (Коцюб., II, 1955, 427).
ПЕРЛО́ВИЙ², а, е.
1. Зробл. із зерен ячменю (про крупу).
Зерно ячменю є.. незамінною сировиною у пивоварній і солодовій промисловості. Крім того, з нього виготовляють перлові і ячні крупи (Колг. енц., II, 1956, 789);
Ті кури, що крупу їм давано перлову, Під руку месницьку попалися Сакову (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 256).
2. Пригот. з такої крупи.
Кожному обмірялося по черпакові перлової каші, яку бійці охрестили «шрапнеллю» (Тют., Вир, 1964, 340);
Дід Максим казав правду — я почав помітно від’їдатися на перловому супі (Збан., Єдина, 1959, 352).
Словник української мови (СУМ-11)