поверховний

Поверхо́вний. Поверховий, неглибокий (про рівень знань, культури тощо). Через те його наука стане поверховна, діти її не розберуть, як треба, а про успіхи нема що й казати (Канюк, 1911, 59); Поправка мусить бути дуже совісна і докладна, бо через поверховну поправку закорінюють ся тільки ще більш помилки і діти легковажать собі науку (Канюк, 1911, 74)

// пол. powierchowny — поверховий, неглибокий.

Значення в інших словниках

1. поверховний — (надто загальний) неглибокий, обмежений, (не вникає в суть справи) поверховий, (без фахових даних) неґрунтовний, дилетантський.  Словник синонімів Полюги
2. поверховний — поверхо́вний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
3. поверховний — -а, -е, діал. Поверховий (див. поверховий II 2)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поверховний — ПОВЕРХО́ВНИЙ, а, е, діал. Поверховий (див. поверхо́вий² 2). Лена .. весела, більш по молодості, ніж по темпераменту, поверховна у всьому (Леся Українка); Я з ним [професором Огоновським] познайомився в його домі.  Словник української мови у 20 томах
5. поверховний — ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙ рідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ розм., ПЛИТКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
6. поверховний — ПОВЕРХО́ВНИЙ, а, е, діал. Поверховий ( див. поверхо́вий² 2). Лена.. весела, більш по молодості, ніж по темпераменту, поверховна у всьому (Л. Укр., III, 1952, 718); Я з ним [професором Огоновським] познайомився в його домі.  Словник української мови в 11 томах