1. Українська літературна мова на Буковині

поверховний

Поверхо́вний. Поверховий, неглибокий (про рівень знань, культури тощо). Через те його наука стане поверховна, діти її не розберуть, як треба, а про успіхи нема що й казати (Канюк, 1911, 59); Поправка мусить бути дуже совісна і докладна, бо через поверховну поправку закорінюють ся тільки ще більш помилки і діти легковажать собі науку (Канюк, 1911, 74)

// пол. powierchowny — поверховий, неглибокий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверховний — (надто загальний) неглибокий, обмежений, (не вникає в суть справи) поверховий, (без фахових даних) неґрунтовний, дилетантський. Словник синонімів Полюги
  2. поверховний — поверхо́вний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. поверховний — -а, -е, діал. Поверховий (див. поверховий II 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поверховний — ПОВЕРХО́ВНИЙ, а, е, діал. Поверховий (див. поверхо́вий² 2). Лена .. весела, більш по молодості, ніж по темпераменту, поверховна у всьому (Леся Українка); Я з ним [професором Огоновським] познайомився в його домі. Словник української мови у 20 томах
  5. поверховний — ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙ рідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ розм., ПЛИТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. поверховний — ПОВЕРХО́ВНИЙ, а, е, діал. Поверховий ( див. поверхо́вий² 2). Лена.. весела, більш по молодості, ніж по темпераменту, поверховна у всьому (Л. Укр., III, 1952, 718); Я з ним [професором Огоновським] познайомився в його домі. Словник української мови в 11 томах