поверховно

Поверхо́вно. Присл. до поверховний. Дотично розділу земельної посілости, то можна без пересади сказати, що такі або подібні відносини ґрунтової посілости годі найти хоть би в якім иньшім поверховно культурнім краю (Б., 1899, 29, 1)

// див. поверховний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверховно — поверхо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. поверховно — діал. Присл. до поверховний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поверховно — ПОВЕРХО́ВНО, діал. Присл. до поверхо́вний. Освоєні поверховно з поодинокими галузями наук, з поодинокими фактами всесвітньої історії, думають, що вони [жінки] справді доволі озброєні супроти вимог життя (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. поверховно — ПОВЕРХО́ВНО, діал. Присл. до поверхо́вний. Освоєні поверховно з поодинокими галузями наук, з поодинокими фактами всесвітньої історії, думають, що вони [жінки] справді доволі озброєні супроти вимог життя (Коб., І, 1956, 71). Словник української мови в 11 томах