поверховність

Поверхо́вність.

1. Зовнішній вигляд, зовнішність. Особа інтеліґентна, приємної поверховности, знаюча ся на господарстві домовім, шукає місця яко ключниця, господиня дому, зарядителька або товаришка (Б., 1903, оголош.).

2. Поверховість, неглибокий рівень знань, культури тощо. І так розпаношуєть ся поверховність у нашої молодіжи, плиткість (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3)

// пол. powierchowność — 1) зовнішність, зовнішній вигляд, 2) поверховість.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверховність — поверхо́вність іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. поверховність — -ності, ж., діал. 1》 Властивість за знач. поверховний. Поверховність твору. 2》 Зовнішність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поверховність — ПОВЕРХО́ВНІСТЬ, ності, ж., діал. 1. Властивість за знач. поверхо́вний. Поверховність твору. 2. Зовнішність. – Пан Стоколоса чоловік здібний і симпатичний, невважаючи на свою... комічну поверховність (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. поверховність — ПОВЕРХО́ВНІСТЬ, ності, ж., діал. 1. Властивість за знач. поверхо́вний. Поверховність твору. 2. Зовнішність. — Пан Стоколоса чоловік здібний і симпатичний, невважаючи на свою… комічну поверховність (Фр., II, 1950, 333). Словник української мови в 11 томах