поведенє

Пове́денє [пове́дення]. Поведінка. Тяжка то духова хороба — ся сліпа завзятість. А вже ніхто так легко не підлягає сій хоробі, як Русини. У нас до сліпої завзятости не треба важнійшої причини: цілком вистарчить тут ліпша одіж у товариша, красша хата у сусіда, висша посада або бодай тіснійші зносини з висше поставленими особами, шляхотнійше виховане або відповідне такому вихованю поведене в ширшім сьвіті, богато причиняє ся до сего всім добре знана природна руска упертість (Б., 1895, 8, 1); Хоч і якою милою була не раз у словах і в поведенні, та проте не прив’язувала нікого до себе (Коб., Земля, 338)

// порівн. рос. поведение — поведінка; пол. zachowanie — поведінка.