поволокти
Поволокти́. Покрити поверхню. В р. 1891. зробив Lippmann в Парижі скляні плити з емульзиї бромаку срібла [...] і поволік їх верствою ртути, через що повстала зеркальна площа (Б., 1907, 60, 2)
// пол. powlec, powlekać — покрити (поверхню) шаром (чогось).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.