поновний
Поно́вний. Повторний. Зміна статутів вимагає поновного зареєстрованя судового, а се получене з видатками і иньшими заходами (Б., 1895, 2, 2)
// пол. ponowny — повторний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.