поновний

Поно́вний. Повторний. Зміна статутів вимагає поновного зареєстрованя судового, а се получене з видатками і иньшими заходами (Б., 1895, 2, 2)

// пол. ponowny — повторний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поновний — поно́вний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. поновний — -а, -е, діал. Повторний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поновний — ПОНО́ВНИЙ, а, е, діал. Повторний. Він заглибився в поновне, мікроскопно-уважне читання (І. Франко); Її лице покрилося краскою і, мов побоюючись поновних теплих слів з моєї сторони, вона .. кликнула по імені брата (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. поновний — ПОВТО́РНИЙ (який буває, трапляється, чиниться і т. ін. знову, вдруге), ПОНО́ВЛЕНИЙ, ПОНО́ВНИЙ діал. — Давайте ще раз поборемося, — сказав Денис і знову почав готуватися до повторного поєдинку (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
  5. поновний — ПОНО́ВНИЙ, а, е, діал. Повторний. Він заглибився в поновне, мікроскопно-уважне читання (Фр., IV, 1950, 167); Її лице покрилося краскою і, мов побоюючись поновних теплих слів з моєї сторони, вона.. кликнула по імені брата (Коб., III, 1956, 246). Словник української мови в 11 томах