1. Українська літературна мова на Буковині

поновно

Поно́вно. Присл. до поновний. Голови сих товариств поскладали свої чини, а головні збори вибрали їх поновно з виїмкою в. Чернецкого (Б., 1895, 12, 4)

// пол. ponownie — знову, повторно.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поновно — поно́вно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. поновно — діал. Присл. до поновний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поновно — ПОНО́ВНО, діал. Присл. до поно́вний. В слідуючих [наступних] хвилинах загриміло й заблискало наново і поновно вдарив грім (О. Кобилянська); Яким поновно налякався, приступив ближче до воза (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  4. поновно — ПОНО́ВНО, діал. Присл. до поно́вний. В слідуючих хвилинах загриміло й заблискало наново і поновно вдарив грім (Коб., III, 1956, 252); Яким поновно налякався, приступив ближче до воза (Ков., Світ.., 1960, 12). Словник української мови в 11 томах