поновно

Значення в інших словниках

1. поновно — поно́вно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
2. поновно — Поно́вно. Присл. до поновний. Голови сих товариств поскладали свої чини, а головні збори вибрали їх поновно з виїмкою в. Чернецкого (Б., 1895, 12, 4) // пол. ponownie — знову, повторно. Українська літературна мова на Буковині
3. поновно — ПОНО́ВНО, діал. Присл. до поно́вний. В слідуючих [наступних] хвилинах загриміло й заблискало наново і поновно вдарив грім (О. Кобилянська); Яким поновно налякався, приступив ближче до воза (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
4. поновно — ПОНО́ВНО, діал. Присл. до поно́вний. В слідуючих хвилинах загриміло й заблискало наново і поновно вдарив грім (Коб., III, 1956, 252); Яким поновно налякався, приступив ближче до воза (Ков., Світ.., 1960, 12). Словник української мови в 11 томах