поняти

Поня́ти, понима́ти (поніма́ти). Розуміти. Боронить Росиївідродний Русин, десператска, льокайска душа, котра не може поняти, що можна бути паном на своїй землі, не служачи ані інтересам відбудованя Польщі, ані Московщині^., 1895, 14, 2); Читаєш ті написи і не знаєш, чи се по-руски, чи по-варварски. Вершок таких “руских” написий найдете в возах трамваєвих. Здаесь, що автор тих всяких пересторог врускій мові вчив ся рускої мови десь... аж на Камчатці, а там її ніяк не вміють. Наведу лише одно монструм пересторог в возах трамваєвих: “Под час ѣзди не свобôдно прискаковати і выскаковати”. Признаю ся, що яко Русин сего ніяк не можу поняти (Б., 1907, 74, 3); Не покидайте те поле праці, бо воно Ваше, нехай би його ще і люди не понімали (Коб., Листи, 161, 572)

// порівн. рос. понять, понимать-зрозуміти, розуміти; пол. zrozumieć, rozumieć — зрозуміти, розуміти; pojąć, pojmować — те саме.

Значення в інших словниках

1. поняти — поня́ти 1 дієслово доконаного виду затопити; опанувати; взяти за жінку — арх. розм. поня́ти 2 дієслово доконаного виду піймати розм.  Орфографічний словник української мови
2. поняти — I див. поймати. II див. пойняти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поняти — ПОНЯ́ТИ¹ див. пойма́ти. ПОНЯ́ТИ² див. пойня́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. поняти — Взяти  Словник застарілих та маловживаних слів
5. поняти — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн.  Словник синонімів української мови
6. поняти — Поня́ти і пойня́ти, пойму́, -ме́ш; по(й)ня́в, -няла́. По(й)ня́в жах  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поняти — ПОНЯ́ТИ¹ див. пойма́ти. ПОНЯ́ТИ² див. пойня́ти².  Словник української мови в 11 томах
8. поняти — Поня́ти, -ся см. понімати, -ся.  Словник української мови Грінченка