понука
Пону́ка. Спонука, стимул. Ненаситна жадоба власти і зиску є понукою промислової конкуренциї, а над тим тяжить, як брудна хмара, несовістність. Кождий боре ся лиш о себе, щоби не дати ся пілкнути. Слабі є жертвами борби і звичайно найгірший, а не найліпший виходить побідником з тої борби (Товариш, 1908, 176).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.