Значення в інших словниках
-
понука —
Пону́ка. Спонука, стимул. Ненаситна жадоба власти і зиску є понукою промислової конкуренциї, а над тим тяжить, як брудна хмара, несовістність. Кождий боре ся лиш о себе, щоби не дати ся пілкнути.
Українська літературна мова на Буковині
-
понука —
-и, ж. 1》 Те саме, що понукання. 2》 Поштовх до дії; спонукання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
понука —
ПОНУ́КА, и, ж. 1. Те саме, що понука́ння. Коники легко біжать без понуки, а сани тільки шелестять по втертій дорозі... (В. Гжицький). 2. Поштовх до дії; спонукання.
Словник української мови у 20 томах
-
понука —
ПОНУ́КА, и, ж. 1. Те саме, що понука́ння. Коники легко біжать без понуки, а сани тільки шелестять по втертій дорозі… (Гжицький, У світ.., 1960, 83). 2. Поштовх до дії; спонукання.
Словник української мови в 11 томах
-
понука —
Понука, -ки ж. Поощреніе, подстрекательство. понуку дати. Поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Словник української мови Грінченка