поступити
Поступи́ти, поступа́ти.
1. Чинити, провадити справи, діяти. Ми думаємо, що ми, домагаючись прав для народу руского на поли церковнім і шкільнім, поступаємо в границях австрийскої конституції (Б., 1895, 8, 3)
// пол. postępować — діяти, поводитися, чинити певним способом рос. поступить, поступать — діяти, чинити.
2. Заїхати по дорозі. Німецкі газети подають вість, що цар росийский вибере ся в маю разом з царицею в гостину до Берліну, звідтам поїде відтак до Парижа, а вертаючи до Росиї, поступить до Відня (Б., 1895, 10, 3); Будьте увірені, високоповажний добродію, що зробите велику радість всім буковинським землякам, поступаючи в своїй подорожі до Італії і до наших Чернівців (Коб., Листи, 183, 605)
// пол. postąpić — зайти, заїхати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.