поступити
Поступи́ти, поступа́ти.
1. Чинити, провадити справи, діяти. Ми думаємо, що ми, домагаючись прав для народу руского на поли церковнім і шкільнім, поступаємо в границях австрийскої конституції (Б., 1895, 8, 3)
// пол. postępować — діяти, поводитися, чинити певним способом рос. поступить, поступать — діяти, чинити.
2. Заїхати по дорозі. Німецкі газети подають вість, що цар росийский вибере ся в маю разом з царицею в гостину до Берліну, звідтам поїде відтак до Парижа, а вертаючи до Росиї, поступить до Відня (Б., 1895, 10, 3); Будьте увірені, високоповажний добродію, що зробите велику радість всім буковинським землякам, поступаючи в своїй подорожі до Італії і до наших Чернівців (Коб., Листи, 183, 605)
// пол. postąpić — зайти, заїхати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поступити — поступи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поступити — див. поступати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поступити — ПОСТУПИ́ТИ див. поступа́ти. Словник української мови у 20 томах
- поступити — ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) (в члени якоїсь організації, навчальний заклад і т. ін.), ПОСТУПА́ТИ, ІТИ́, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, ЗАПИ́СУВАТИСЯ. — Док.: вступи́ти (уступи́ти), поступи́ти, піти́, приєдна́тися, записа́тися. — Я.. Словник синонімів української мови
- поступити — ПОСТУПИ́ТИ див. поступа́ти. Словник української мови в 11 томах
- поступити — Поступа́ти, -па́ю, -єш сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Словник української мови Грінченка