поступити

ПОСТУПИ́ТИ див. поступа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступити — поступи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поступити — Поступи́ти, поступа́ти. 1. Чинити, провадити справи, діяти. Ми думаємо, що ми, домагаючись прав для народу руского на поли церковнім і шкільнім, поступаємо в границях австрийскої конституції (Б., 1895, 8, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  3. поступити — див. поступати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поступити — ПОСТУПИ́ТИ див. поступа́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. поступити — ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) (в члени якоїсь організації, навчальний заклад і т. ін.), ПОСТУПА́ТИ, ІТИ́, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, ЗАПИ́СУВАТИСЯ. — Док.: вступи́ти (уступи́ти), поступи́ти, піти́, приєдна́тися, записа́тися. — Я.. Словник синонімів української мови
  6. поступити — Поступа́ти, -па́ю, -єш сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Словник української мови Грінченка