поступатися

ПОСТУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТУПИ́ТИСЯ, ступлю́ся, сту́пишся; мн. посту́пляться; док.

1. перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого-небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому-небудь щось.

Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем? (Сл. Гр.);

Хоч як домагався староста, але батько Семенів не поступався йому своїм клином, не зважаючи ні на які вигідні пропозиції (Сміл., Зустрічі, 1936, 30);

Ти завжди твердив: людина мусить поступатися особистим щастям (Мушк., Серце.., 1962, 195);

— Я прошу вашої милості, щоб ви поступились юбкою, ще й двома сорочками, — сказала Паляничиха (Н.-Лев., II, 1956, 48);

З людьми він такий, — швидше своїм поступиться, ніж у другого посяде (Мирний, III, 1954, 19);

// перев. док., розм. Продаючи що-небудь, зменшити, знизити ціну.

— А скільки б же Вовк та Кравченко дали за оренду [ставка та городу]? — Не знаю, паночку, скільки. Та таким хазяїнам, коли яким і рублем поступитися, — то не будете каятися (Мирний, III, 1954, 311);

Баша уперто торгувався з Сафаром. Сафар поступився ще на тисячу (Тулуб, Людолови, I, 1957, 219);

— Я поставив одну ціну — і не поступлюся. У гешефті Суліман — твердий оріх (Вільде, Сестри.., 1958, 403).

Поступа́тися (поступи́тися) мі́сцем:

а) вставати або посуватися, звільняючи місце для кого-небудь.

На моє привітання вони відповіли в один голос і посунулися, поступаючись місцем на колоді край дверей (Коцюб., І, 1955, 178);

Один із тих, що сиділи попереду, — одутлуватий, похмурий, з мішками під очима, — поступився Вутаньці місцем (Гончар, II, 1959, 177);

б) (перев. кому, чому, рідше перед ким — чим) замінюватися, заступатися ким-, чим-небудь.

Чув [Йон], що в його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді зі своєю долею… (Коцюб., І, 1955, 251);

Ранок швидко поступався місцем безконечно довгому вечору, а той вів за собою ще довшу, глуху, безвідрадну осінню ніч (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 387);

В результаті колективізації одноосібних селянських господарств і широкого розвитку радгоспів дрібнотоварний та капіталістичний уклади на селі поступилися місцем соціалістичному (Хлібороб Укр., 4, 1970, 3);

Поступа́тися (поступи́тися) свої́м пра́вом (свої́ми права́ми) на що і без додатка — добровільно відмовлятися від того, що має належати комусь за законом, на користь когось іншого.

Я так і знав, вельмишановний добродію, Цезарю Олександровичу, що Ви не з тих, щоб не поступитися своїм правом, коли річ іде про діло громадське (Мирний, V, 1955, 375);

Директор школи, мовби оглушений голосом сусіда, принишк, добровільно поступився відставникові своїми правами (Гончар, Тронка, 1963, 143).

2. перев. кому, чому і без додатка. Переставати сперечатися з кимсь, заперечувати комусь; підкорятися, іти на поступки кому-небудь.

[Xрапко:] Як він тебе не слуха — поступайся йому, а до мого права — немає нікому діла! (Мирний, V, 1955, 197);

Щоправда, Женя й раніше не чула, щоб мама коли-небудь перечила батькові. Завжди поступалася (Мур., Свіже повітря.., 1962, 11);

Плачинда косо, довгим поглядом вивчає парубка, з жалем визначає, що, поступившись раз, уже загубив частку своєї влади над ним (Стельмах, Хліб.., 1959, 114);

— Ох і вредний же ти став, — воркотіла Катря. — Не можеш старшим і поступитися (Кучер, Трудна любов, 1960, 518);

*Образно. Всі, всенький народ вірить у те, що поступиться природа перед розумом людським, перед людською енергією… (Вишня, І, 1956, 396);

// перев. без додатка. Відмовлятися від своїх планів, намірів або поглядів, переконань і т. ін. на догоду кому-небудь.

Засланий поляками за патріотизм в далекий мазурський край.., він не втратив енергії, не поступився в своїх пересвідченнях (Н.-Лев., II, 1956, 399);

// Під тиском кого-, чого-небудь припиняти свою боротьбу, діяльність тощо, відмовлятися від своїх вимог, прав і т. ін.

Пролетаріат ніде ще в світі і ні разу не випускав з рук зброї, коли починалася серйозна боротьба, ні разу ще не поступався перед проклятою спадщиною гніту і експлуатації без того, щоб помірятися силами з ворогом (Ленін, 11, 1970, 231);

Півроку понад півмільйонна армія [страйкарів] боролась за свої права, не поступаючись ні перед якими провокаціями і погрозами (Баш, На.. дорозі, 1967, 122);

— Отже, — я гадаю, — казав він далі, — що треба нам трохи поступитися, але не в тому, що вони [підмайстри] вимагають (Тулуб, Людолови, І, 1957, 212);

// рідко. Піддаватися дії чого-небудь.

При обмацуванні кінцями пальців потиличної і задньої частини тім’яних кісток [дитини] виникає відчування пергаменту або тонкого аркуша картону, що поступається тисненню пальців (Хвор. дит. віку, 1955, 124).

3. кому, чому, перед ким — чим, перев. із запереч. не. Виявлятися гіршим у якомусь відношенні порівняно з ким-, чим-небудь; не витримувати порівняння з кимсь, чимсь.

Спритний був драгун і вправно орудував шаблею, але й козак нічим не поступався перед ним (Панч, Гомон. Україна, 1954, 323);

Устина дочці не поступалася. На голові в неї високо викладена коса та закріплена приколками з оздобами (Чорн., Потік.., 1956, 25);

Якщо в минулому Польща в розвитку промисловості дуже поступалася таким країнам, як Франція і Італія, то тепер промислової продукції вона виробляє більше, ніж Італія, і стоїть на одному рівні з Францією (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 13);

Наші Карпати.. з альпійськими лугами не поступляться красою перед швейцарськими Альпами (Цюпа, Україна.., 1960, 83);

Дарма що дівка, а перед парубком не поступиться (Добр., Очак. розмир, 1965, 27).

Поступа́тися (поступи́тися) пе́ршістю (першенство́м) — втрачати першість, переставати бути найкращим, першим у чому-небудь.

Остапова бригада крок за кроком наздоганяла Мартинову, потім випередила і вже не поступалася першістю (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 132);

І ось тепер він має поступитися першістю (Гончар, І, 1954, 343);

У другій половині XII ст. ..Київське князівство змушене було поступитися першенством перед іншими, більш сильними князівствами (Іст. УРСР, І, 1953, 89).

4. заст. Іти, ступати.

Вів покіс Пилип Желюк. Високий і від того трохи сутулуватий, він, здавалось, не косив, а грався.. Окине поглядом через плече — поступаються слідом ще чотирнадцять косарів (Рад. Укр., 10.I 1961, 2);

// тільки док., перев. у сполуч. із сл. з місця. Зрушити з місця, ступити крок.

[Тетяна:] Я боюся і з місця поступитися (Котл., II, 1953, 59);

Оксана все ще стояла, немов прикута до землі. Боялась поступитися (Кач., Вибр., 1947, 274);

// перен. Посуватися вперед (про справу, роботу і т. ін.).

Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Сл. Гр.).

5. заст. Відходити, відступати (назад або вбік).

Хто не йде вперед, той поступається назад! (Мирний, III, 1954, 259);

Каленик Романович поступається від ковадла, біля очей у нього збирається безліч зморщок (Сенч., На Бат. горі, 1960, 6);

Микита злякався й поступився назад (Л. Янов., І, 1959, 505);

Він просив поступитися трохи і пропустити акторів до театру (Смолич, Театр.., 1940, 32);

[Ївга:] Поступись! Чого вирячилася!? (Вол., Зол. артезіани, 1949, 79).

Не поступи́тися [ніко́му] [ні] на крок — ні в чому не піддатися, не зробити ані найменшої поступки нікому.

Люди наші кріпкі і високі, як дуби. Не поступляться нікому на крок, дуже горді та благородні (Ю. Янов., І, 1954, 75).

6. діал. Підходити до кого-, чого-небудь.

Прочанин поступається ще ближче і вдивляється в чоловіка, не вважаючи на нетерплячі його рухи (Л. Укр., III, 1952, 127).

7. діал. Робити, чинити.

Се так вона коверзувала, Енеєві пророкувала, Йому де поступатись як (Котл., І, 1952, 157);

— Чи велить Микита, чи не велить жінці кохання шукати — те нам без діла, а наше діло тільки порадитись, як нам поступитися (Л. Янов., І, 1959, 472).