1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поступатися

поступа́тися

-аюся, -аєшся, недок., поступитися, -ступлюся, -ступишся; мн. поступляться; док.

1》 перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого-небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому-небудь щось.

|| перев. док., розм. Продаючи що-небудь, зменшити, знизити ціну.

Поступатися місцем — а) вставати або посуватися, звільняючи місце для кого-небудь; б) (перев. кому, чому, рідше перед ким – чим) замінюватися, заступатися ким-, чим-небудь.

2》 перев. кому, чому і без додатка. Переставати сперечатися з кимсь, заперечувати комусь; підкорятися, іти на поступки кому-небудь.

|| перев. без додатка. Відмовлятися від своїх планів, намірів або поглядів, переконань і т. ін. на догоду кому-небудь.

|| Під тиском кого-, чого-небудь припиняти свою боротьбу, діяльність тощо, відмовлятися від своїх вимог, прав і т. ін.

|| рідко. Піддаватися дії чого-небудь.

3》 кому, чому, перед ким – чим, перев. із запереч. не. Виявлятися гіршим у якомусь відношенні порівняно з ким-, чим-небудь; не витримувати порівняння з кимсь, чимсь. Поступитися першістю.

4》 заст. Іти, ступати.

|| тільки док., перев. у сполуч. зі сл. з місця. Зрушити з місця, ступити крок.

|| перен. Посуватися вперед (про справу, роботу і т. ін.).

5》 заст. Відходити, відступати (назад або вбік).

6》 діал. Підходити до кого-, чого-небудь.

7》 діал. Робити, чинити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступатися — поступа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поступатися — (чим) відступати що, (місцем) звільняти <�давати> що, (правом) відмовлятися від; (кому) попускати, робити поступку, іти на поступки <�поблажку, компроміс>, піддаватися, с. підкорятися; (з ч. не i>кому</i) не бути гіршим від; ЗСТ. Словник синонімів Караванського
  3. поступатися — ПОСТУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТУПИ́ТИСЯ, ступлю́ся, сту́пишся; мн. посту́пляться; док. 1. перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого-небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому-небудь щось. Словник української мови у 20 томах
  4. поступатися — іти́ (поступа́тися) наза́д. Повертатися до старого, віджилого; регресувати. Хто не йде вперед, той поступається назад! (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  5. поступатися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. поступатися — ПОСТУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТУПИ́ТИСЯ, ступлю́ся, сту́пишся; мн. посту́пляться; док. 1. перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого-небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому-небудь щось. Словник української мови в 11 томах