приступити

Приступи́ти, приступа́ти. Підійти, наблизитися.

● Без бука не приступай — і не підходь, і не підступишся (про зарозумілих, гордих людей). А як “задля браку материялу” або “задля незалежних від редакциї причин“ котра часопись помістить якийсь “твір” молодого “поета ”, — тоді до него без бука не приступай. Тоді він вже не лиш “поет з Божої ласки”, але й критик, що “розуміє поезию ”, говорить про штуку (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3)

// пол. przystąpić — 1) підступити, підійти, 2) приєднатися, долучитися (до когось, чогось), bez kija ani przystąp (do kogoś) — без кия і не підступай.

Значення в інших словниках

1. приступити — приступи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приступити — [приеступитие] -пл'у, -упиеш, -упл'ат'; нак. -пи, -п'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. приступити — див. приступати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приступити — ПРИСТУПИ́ТИ див. приступа́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. приступити — і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М.  Фразеологічний словник української мови
6. приступити — НАСІДА́ТИ на кого і без додатка, розм. (вперто приставати до кого-небудь з докорами, лайкою, звинуваченнями тощо), НАСІДА́ТИСЯ розм., НАПОСІДА́ТИСЯ розм.; НАСТУПА́ТИ розм., ПРИСТУПА́ТИ до кого і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
7. приступити — ПРИСТУПИ́ТИ див. приступа́ти.  Словник української мови в 11 томах
8. приступити — Приступа́ти, -па́ю, -єш сов. в. приступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. І приступивши, приторкнувся до нар. Єв. До невістки страшно й приступити. Чуб. V. 732.  Словник української мови Грінченка