приступити —
приступи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
приступити —
Приступи́ти, приступа́ти. Підійти, наблизитися. ● Без бука не приступай — і не підходь, і не підступишся (про зарозумілих, гордих людей).
Українська літературна мова на Буковині
приступити —
[приеступитие] -пл'у, -упиеш, -упл'ат'; нак. -пи, -п'іт'
Орфоепічний словник української мови
приступити —
див. приступати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приступити —
ПРИСТУПИ́ТИ див. приступа́ти.
Словник української мови у 20 томах
приступити —
і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М.
Фразеологічний словник української мови
приступити —
НАСІДА́ТИ на кого і без додатка, розм. (вперто приставати до кого-небудь з докорами, лайкою, звинуваченнями тощо), НАСІДА́ТИСЯ розм., НАПОСІДА́ТИСЯ розм.; НАСТУПА́ТИ розм., ПРИСТУПА́ТИ до кого і без додатка, розм.
Словник синонімів української мови
приступити —
Приступа́ти, -па́ю, -єш сов. в. приступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. І приступивши, приторкнувся до нар. Єв. До невістки страшно й приступити. Чуб. V. 732.
Словник української мови Грінченка