приступець
ПРИ́СТУПЕЦЬ, пця, ч., розм. Те саме, що схі́дець.
Чорна тінь, стрибаючи через три приступці, метнулася з ганку в садок (Кач., Вибр., 1953, 278);
Поїзд уже рушав, я скочив на приступці і замахав рукою (Перв., Материн.. хліб, 1960, 32).
Словник української мови (СУМ-11)