приступець
ПРИ́СТУПЕЦЬ, пця, ч., розм.
Те саме, що схі́дець.
Чорна тінь, стрибаючи через три приступці, метнулася з ґанку в садок (Я. Качура);
Поїзд уже рушав, я скочив на приступці і замахав рукою (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)