Українська літературна мова на Буковині

розстайний

Розстайни́й. Диз’юнктивний. Розстайний присуд, що складаєть ся лиш із двох членів, зветь ся альтернативою (Канюк, 1911, 27)

// порівн. пол. rozstaj -роздоріжжя, rozstajne drogi — розхідні дороги.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. розстайний — Розстайна дорога — перехресна дорога [VI]  Словник з творів Івана Франка