списати

Списа́ти, спи́сувати.

1. Написати, скласти (протокол тощо). Ярему стало се гнівати, злостити, він же так рад був списати якнайбільший протокол жіночих гріхів (Б., 1895, 9, 1); Писар списав 8 протоколів виділових засідань і 1 протокол загальних зборів (Звідомл., 1914, 47).

2. Скласти угоду, контракт. На пастухів до худоби наймлено Петра Тополю, Семена Кушніра і Прокопа Кобилицю і списано з ними договір (Канюк, 1906, 29).

3. Записати, внести (до реєстру, реєстраційної книжки). Вівчар обов’язує ся дбати, щоб добро стоваришеня не зазнало шкоди, а то тим, що [...] ме кождий здій списувати в книжці, а так само всю добуту бриндзю (Канюк, 1906, 30)

// пол. spisać — переписати, скласти список, перелік записати, spisać protokół — скласти протокол, spisać kontrakt — скласти угоду.

Значення в інших словниках

1. списати — списа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. списати — див. списувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. списати — СПИСА́ТИ див. спи́сувати.  Словник української мови у 20 томах
4. списати — ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ((не) списа́ти), перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що, фольк. 1. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий.  Фразеологічний словник української мови
5. списати — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. списати — Списа́ти, спишу́, спи́шеш, -шуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. списати — СПИСА́ТИ див. спи́сувати.  Словник української мови в 11 томах
8. списати — Списати, -ся см. списувати, -ся.  Словник української мови Грінченка