справунок

Справу́нок. Справа, господарська потреба. Івоніка вертав додому [...], там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро упорався раз із своїми справунками (Коб., Земля, 426); Я роблю все в найспокійніший спосіб, що лиш хата вимагає. Ряджу, виходжу за всякими справунками, що хто захоче, ряджу всім, а вночі я реву! (Коб., Листи, 121, 505-506)

// пол. sprawunek — покупка, придбання, iść po sprawunki — іти за покупками, robić sprawunki — купувати, робити закупи.

Значення в інших словниках

1. справунок — Дрібна справа, діло [IV] — Справунок у галицьких говірках, як і в польській мові (sprawunek), не значить «дрібна справа, діло» (538), а «дрібна купівля або дрібна покупка»23. Поряд із справунком у багатьох говірках Галичини вживається також орудка. [MО,IV]  Словник з творів Івана Франка
2. справунок — справу́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. справунок — -нку, ч., розм. 1》 Дрібні справи. 2》 Речі, пожитки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. справунок — СПРАВУ́НОК, нку, ч., розм. 1. Дрібні справи. Я ще й втомлена дуже тепер, – все-таки приходилось бігати за справунками різними, а мені біганина дарма не дається (Леся Українка); Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати...  Словник української мови у 20 томах
5. справунок — справу́нок справа (ст): Самозрозуміло, що від першого дня нашого знайомства мій неоціненний пан інструктор воєнним порядком іменував мене своїм особистим чурою, чи то пак побігущим для всяких справунків (Керницький)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. справунок — I. СПРА́ВА (якесь коло обов'язків кого-небудь, окреме завдання і т. ін.), РОБО́ТА, ДІ́ЛО розм., ІНТЕРЕ́С розм. заст.; СПРАВУ́НОК розм., ОРУ́ДКА діал. (перев. дрібна, незначна справа).  Словник синонімів української мови
7. справунок — СПРАВУ́НОК, нку, ч., розм. 1. Дрібні справи. Я ще й втомлена дуже тепер, — все-таки приходилось бігати за справунками різними, а мені біганина дарма не дається (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах