сурдут

Сурду́т. Сюртук, чиновницький мундир. Все, що з народу виходило, покидало разом з заміною сірака на сурдут также все те, що було народним, відцурувало ся від свого народу (Б., 1895, 89, 1)

// пол. surdut — сюртук; порівн. сурдут, фр. -довгий чоловічий одяг з задньою розрізкою внизу (СЧС, 405).

Значення в інших словниках

1. сурдут — Сурду́т: — сюртук [47;51] — сюртук, верхній одяг [45] — сурдут (259)—піджак [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. сурдут — сурду́т іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. сурдут — А, ч., заст. Сюртук. ...єдиний прихисток сурдут, розписаний в дві цвілі барви — червону й чорну – ніби крик і німота. (ЧТ:97).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. сурдут — СУРДУ́Т, а, ч., заст. Сюртук. Гордій скинув сурдута, вдяг легшу одежу (Б. Грінченко); Щепкін зняв сірий сурдут і залишився в самій оксамитовій чорній жилетці (О. Полторацький).  Словник української мови у 20 томах
5. сурдут — -а, ч., заст. Сюртук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сурдут — Одяг для візитів, у вжитку в XIX — на поч. XX ст.; різновид довгого піджака.  Універсальний словник-енциклопедія
7. сурдут — Сурду́т, -та; -ду́ти, -тів сюрту́к, -ка́; -ки́, -кі́в і сурду́т, -та  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сурдут — СУРДУ́Т, а, ч., заст. Сюртук. Гордій скинув сурдута, вдяг легшу одежу (Гр., II, 1963, 42); Щепкін зняв сірий сурдут і залишився в самій оксамитовій чорній жилетці (Полт., Повість.., 1960, 506); *Образно. Буржуа не має рідного краю.  Словник української мови в 11 томах
9. сурдут — Сурдут, -та м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.  Словник української мови Грінченка