сурдут
СУРДУ́Т, а, ч., заст.
Сюртук.
Гордій скинув сурдута, вдяг легшу одежу (Б. Грінченко);
Щепкін зняв сірий сурдут і залишився в самій оксамитовій чорній жилетці (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)СУРДУ́Т, а, ч., заст.
Сюртук.
Гордій скинув сурдута, вдяг легшу одежу (Б. Грінченко);
Щепкін зняв сірий сурдут і залишився в самій оксамитовій чорній жилетці (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)