трумна
Тру́мна. Труна, домовина. Там сьвященник покропив тіло пок. Архікнязя, камердінери зняли трумну з катафальку і перенесли єї на т. зв. Щвайцарске подвір’є в Бурху (Б., 1895, 7, 3); Минувшого тижня похоронено помершого в Ґрініч Хінця на кладовищи в Льондоні строго після хіньского звичаю. Коли спущено вже трумну в могилу, покрито єїрижам і річами з паперу і поставлено фляшку вина женевского (Б., 1895, 42, 3)
// пол. trumna — труна, домовина.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.