увидіти
Уви́діти, ви́діти Побачити. Тут світив місяць ясно, як уднину, і вона увиділа світ. Увиділа гори, як їх бачила з полудня, небо, що було засіяне святими зорями (Коб., Некультурна, 79)
// див. видіти.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.