увидіти

Уви́діти, ви́діти Побачити. Тут світив місяць ясно, як уднину, і вона увиділа світ. Увиділа гори, як їх бачила з полудня, небо, що було засіяне святими зорями (Коб., Некультурна, 79)

// див. видіти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увидіти — уви́діти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. увидіти — УВИ́ДІТИ, джу, диш, док., кого, що, діал. Побачити. – Наперед хочу трохи увидіти світу та й знайти дівчину по собі (В. Королевич). Словник української мови у 20 томах
  3. увидіти — -джу, -диш, док., перех., діал. Побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. увидіти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  5. увидіти — УВИ́ДІТИ, джу, диш, док., перех., діал. Побачити. — Наперед хочу трохи увидіти світу та й знайти дівчину по собі (Три золоті сл., 1968, 118). Словник української мови в 11 томах
  6. увидіти — Уви́діти, -джу, -диш гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36. Словник української мови Грінченка