увидіти
Уви́діти, ви́діти Побачити. Тут світив місяць ясно, як уднину, і вона увиділа світ. Увиділа гори, як їх бачила з полудня, небо, що було засіяне святими зорями (Коб., Некультурна, 79)
// див. видіти.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увидіти — уви́діти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- увидіти — УВИ́ДІТИ, джу, диш, док., кого, що, діал. Побачити. – Наперед хочу трохи увидіти світу та й знайти дівчину по собі (В. Королевич). Словник української мови у 20 томах
- увидіти — -джу, -диш, док., перех., діал. Побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увидіти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- увидіти — УВИ́ДІТИ, джу, диш, док., перех., діал. Побачити. — Наперед хочу трохи увидіти світу та й знайти дівчину по собі (Три золоті сл., 1968, 118). Словник української мови в 11 томах
- увидіти — Уви́діти, -джу, -диш гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36. Словник української мови Грінченка