увільнити
Увільни́ти, увільня́ти. Звільнити. Краєва рада шкільна на засіданю з дня 9. марта с.р. ухвалила увільнити кільканайцять учеників від оплати шкільної (Б., 1895, 9, 4)
// порівн. пол. uwolnić, uwalniać — звільнити; рос. уволить, увольнять — освободить от обязанностей.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увільнити — увільни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- увільнити — УВІЛЬНИ́ТИ див. увільня́ти. Словник української мови у 20 томах
- увільнити — див. увільняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увільнити — УВІЛЬНИ́ТИ див. увільня́ти. Словник української мови в 11 томах