увільнити

Увільни́ти, увільня́ти. Звільнити. Краєва рада шкільна на засіданю з дня 9. марта с.р. ухвалила увільнити кільканайцять учеників від оплати шкільної (Б., 1895, 9, 4)

// порівн. пол. uwolnić, uwalniać — звільнити; рос. уволить, увольнять — освободить от обязанностей.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увільнити — увільни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. увільнити — УВІЛЬНИ́ТИ див. увільня́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. увільнити — див. увільняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. увільнити — УВІЛЬНИ́ТИ див. увільня́ти. Словник української мови в 11 томах