фана

Фа́на. Прапор. Сейчас по вічу в Селєтині виїхав п. Василько в супроводі селєтиньскої “Січи“ до Шипота камерального. По дорозі здержав ся похід при новім тартаку, який прибрано фанами і зеленю на привіт п. Василькови. Тут ждали на него всі урядники від трачки, робітники і сторожа огнева (Б., 1907, 47, 1)

// нім. die Fahne — прапор, die Kirchenfahne — хоругва, корогва; укр. діал. фана — прапор; порівн. фана, нім. — прапор (гал., СЧС, 529).

Значення в інших словниках

1. фана — Фа́на, фама: — слава, поголоска, чутка [11] Фа́на: — корогва [20,IV] — корогва, прапор [21]  Словник з творів Івана Франка
2. фана — Корогва, прапор, майва, див. флаг, знамя, орифляма  Словник чужослів Павло Штепа
3. фана — ФА́НА.  Словник української мови у 20 томах
4. фана — фа́на 1. прапор (м, ср, ст): Горпина, нянька, казала, що на ратуші висить якась нова корогва, синьо-жовта “фана”, і казала, що “Україна настала...” (Лисяк) 2. церк. хоругва (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. фана — Тип провінційного храму часів Стародавнього Риму, який будувався у лісі, мав квадратну в плані целу і вхід зі східного боку.  Архітектура і монументальне мистецтво