фана —
Фа́на, фама: — слава, поголоска, чутка [11] Фа́на: — корогва [20,IV] — корогва, прапор [21]
Словник з творів Івана Франка
фана —
Фа́на. Прапор. Сейчас по вічу в Селєтині виїхав п. Василько в супроводі селєтиньскої “Січи“ до Шипота камерального. По дорозі здержав ся похід при новім тартаку, який прибрано фанами і зеленю на привіт п. Василькови.
Українська літературна мова на Буковині
фана —
фа́на 1. прапор (м, ср, ст): Горпина, нянька, казала, що на ратуші висить якась нова корогва, синьо-жовта “фана”, і казала, що “Україна настала...” (Лисяк) 2. церк. хоругва (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
фана —
Тип провінційного храму часів Стародавнього Риму, який будувався у лісі, мав квадратну в плані целу і вхід зі східного боку.
Архітектура і монументальне мистецтво