флєґма
Флє́ґма. Мокрота. Вапнисто-желізний сируп. Від 39 літ лікарями випробований і поручуваний яко грудний сируп. Усуває флєґму, лагодить кашель, побуджує апетит. Приспорює травлінє і ділає відживляючо на кров і розвій костий (Б., 1909, рекл)
// пол. flegma — мокрота, слиз; порівн. флегма, гр. — слиз (СЧС, 455).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.