флєґма
Флє́ґма. Мокрота. Вапнисто-желізний сируп. Від 39 літ лікарями випробований і поручуваний яко грудний сируп. Усуває флєґму, лагодить кашель, побуджує апетит. Приспорює травлінє і ділає відживляючо на кров і розвій костий (Б., 1909, рекл)
// пол. flegma — мокрота, слиз; порівн. флегма, гр. — слиз (СЧС, 455).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флєґма — флє́ґма флегматична особа, у якої незворушний спокій межує з байдужістю (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт