1. Українська літературна мова на Буковині

фляга

Фля́га. Прапор. Чех їде там [до Петербурга] як Чех, Словінець як Словінець і вертають звідтам як вірні сини своєї вітчини. Цілком инакше має ся річ із Богатирцем і тов[аришами]. По австрийским морю плавають вони під флягою старорусинів, по тамтім боці границі кличуть вони з емфазою, що вони “істинно русскі люди ". За ту емфазу платять в Петербурзі готовими грішми, які мусять бути немалі (Б., 1909, 31, 2)

// пол. flaga — прапор; рос. флаг — прапор.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фляга — фля́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фляга — [фл’ага] -гие, д. і м. фл'аз'і Орфоепічний словник української мови
  3. фляга — Сулія, див. посуда Словник чужослів Павло Штепа
  4. фляга — ФЛЯ́ГА, и, ж. 1. Похідна, плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. З фляги він пригубив. Води краплину, щоб зросить язик (М. Словник української мови у 20 томах
  5. фляга — И, ж. Пляшка вина. Бери флягу сухаря і приходь. Словник сучасного українського сленгу
  6. фляга — (-и) ж.; мол. Пляшка вина. ПСУМС, 73. Словник жарґонної лексики української мови
  7. фляга — -и, ж. 1》 Похідна плоска перев. металева посудина, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. 2》 Велика посудина з ручками, призначена для рідини; бідон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фляга — БІДО́Н, ФЛЯ́ГА спец. ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Словник синонімів української мови
  9. фляга — ФЛЯ́ГА, и, ж. 1. Похідна плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (Бажан, Вибр. Словник української мови в 11 томах