фляга

Значення в інших словниках

1. фляга — фля́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. фляга — Фля́га. Прапор. Чех їде там [до Петербурга] як Чех, Словінець як Словінець і вертають звідтам як вірні сини своєї вітчини. Цілком инакше має ся річ із Богатирцем і тов[аришами]. Українська літературна мова на Буковині
3. фляга — [фл’ага] -гие, д. і м. фл'аз'і Орфоепічний словник української мови
4. фляга — Сулія, див. посуда Словник чужослів Павло Штепа
5. фляга — ФЛЯ́ГА, и, ж. 1. Похідна, плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. З фляги він пригубив. Води краплину, щоб зросить язик (М. Словник української мови у 20 томах
6. фляга — И, ж. Пляшка вина. Бери флягу сухаря і приходь. Словник сучасного українського сленгу
7. фляга — -и, ж. 1》 Похідна плоска перев. металева посудина, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. 2》 Велика посудина з ручками, призначена для рідини; бідон. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. фляга — БІДО́Н, ФЛЯ́ГА спец. ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Словник синонімів української мови
9. фляга — ФЛЯ́ГА, и, ж. 1. Похідна плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (Бажан, Вибр. Словник української мови в 11 томах