1. Словник української мови в 11 томах

фляга

ФЛЯ́ГА, и, ж.

1. Похідна плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага.

З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (Бажан, Вибр., 1940, 174);

Партизан відгвинтив кришечку, стріпнув флягою. Десь на денці щось ледве чутно хлюпнуло (Збан., Таємниця.., 1971, 182);

Кожен з курсантів був нав’ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (Гончар, Людина.., 1960, 77).

2. Велика посудина з ручками, призначена для рідини; бідон.

Молоко у флягах, пляшках зберігають у тарі, в якій воно надійшло (Технол. пригот. їжі, 1957, 16);

Створено нові комплекси машин і для доїння корів та первинної обробки молока: стаціонарні і пересувні установки з доїнням у фляги, відра і молокопровід тощо (Хлібороб Укр., 6, 1967, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фляга — фля́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фляга — Фля́га. Прапор. Чех їде там [до Петербурга] як Чех, Словінець як Словінець і вертають звідтам як вірні сини своєї вітчини. Цілком инакше має ся річ із Богатирцем і тов[аришами]. Українська літературна мова на Буковині
  3. фляга — [фл’ага] -гие, д. і м. фл'аз'і Орфоепічний словник української мови
  4. фляга — Сулія, див. посуда Словник чужослів Павло Штепа
  5. фляга — ФЛЯ́ГА, и, ж. 1. Похідна, плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. З фляги він пригубив. Води краплину, щоб зросить язик (М. Словник української мови у 20 томах
  6. фляга — И, ж. Пляшка вина. Бери флягу сухаря і приходь. Словник сучасного українського сленгу
  7. фляга — (-и) ж.; мол. Пляшка вина. ПСУМС, 73. Словник жарґонної лексики української мови
  8. фляга — -и, ж. 1》 Похідна плоска перев. металева посудина, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. 2》 Велика посудина з ручками, призначена для рідини; бідон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фляга — БІДО́Н, ФЛЯ́ГА спец. ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Словник синонімів української мови