фляжка

ФЛЯ́ЖКА, и, ж.

1. Те саме, що фля́га¹.

Льоня був зовсім військовий — в зеленій гімнастерці з фляжкою на поясі і з рюкзаком за плечима (Ів., Таємниця, 1959, 41);

Їй [Варварі] запропонували хильнути з обшитої ворсистим сукном фляжки (Перв., Дикий мед, 1963, 16).

2. діал. Пляшка.

А… вчини ж мені ласку: Передай козаку меду-вина фляжку (Чуб., V, 1874, 373);

Будучий свояк, який, певно, пристане до тих, що пана директора звуть вуйком, стиснув палко йому руку і сказав іще подати фляжку вина (Мак., Вибр., 1954, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фляжка — фля́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири фля́жки Орфографічний словник української мови
  2. фляжка — [фл’ажка] -жкие, д. і м. фл'аз'ц'і, мн. фл'ажки, фл'ажок дв'і фл'ажкие Орфоепічний словник української мови
  3. фляжка — Пляшка, пляшечка Словник чужослів Павло Штепа
  4. фляжка — ФЛЯ́ЖКА, и, ж. 1. Те саме, що фля́га 1. Льоня був зовсім військовий – в зеленій гімнастерці з фляжкою на поясі і з рюкзаком за плечима (О. Іваненко); Їй [Варварі] запропонували хильнути з обшитої ворсистим сукном фляжки (Л. Первомайський). 2. діал. Словник української мови у 20 томах
  5. фляжка — -и, ж. 1》 Те саме, що фляга 1). 2》 діал. Пляшка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фляжка — ПЛЯ́ШКА (скляна посудина для рідини з вузькою довгастою шийкою), ФЛЯ́ЖКА (ФЛЯ́ШКА) діал., БУТЕ́ЛЬКА діал.; ПЛЯ́ХА заст. (велика); ШТОФ (чотиригранна з короткою шийкою). Слуга-малаєць прибирає з-перед нас.. порожні пляшки з-під мальвазії (Ю. Словник синонімів української мови