Українська літературна мова на Буковині

фудулитися

Фуду́литися. Задаватися, гордувати, чванитися. Вона нічого немає, бідна така. Хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби ґрунт! А в неї — дасть біг! (Коб., Земля, 373)

// рум.. fuduli — 1) чванитися, гордувати, 2) хвастати; бук. діал. фудулитися — те саме.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. фудулитися — фуду́литися дієслово недоконаного виду поводитися гордовито, пихато діал.  Орфографічний словник української мови
  2. фудулитися — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
  3. фудулитися — див. хвастатися, куражитися  Словник чужослів Павло Штепа
  4. фудулитися — ФУДУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато; бундючитися. – Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (О. Кобилянська); // на кого. Ставитися до кого-небудь недоброзичливо, з презирством.  Словник української мови у 20 томах
  5. фудулитися — фуду́литися бундючитися, чванитися (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. фудулитися — -люся, -лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фудулитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  8. фудулитися — ФУДУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. — Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.  Словник української мови в 11 томах
  9. фудулитися — Фудулитися, -люся, -лишся гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.  Словник української мови Грінченка