фудулитися
Фуду́литися. Задаватися, гордувати, чванитися. Вона нічого немає, бідна така. Хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби ґрунт! А в неї — дасть біг! (Коб., Земля, 373)
// рум.. fuduli — 1) чванитися, гордувати, 2) хвастати; бук. діал. фудулитися — те саме.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.