фудулитися
ФУДУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато.
— Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142);
// на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.
Най би тато не фудулився на Григорія; а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).
Словник української мови (СУМ-11)