облік

Облік і обличчя

«У постаті головного героя роману перед нами постає облік нашого сучасника», — читаємо в рецензії на художній твір і не можемо зійти з дива: про який це облік пише рецензент? Адже цей іменник, що походить від дієслів облічувати, облічити, має в українській мові точне значення: «Скільки ще не взято на облік самостійних груп, які боролися з окупантами, але не знали, як зв’язатися з іншими підпільниками» (Ю. Яновський); «В артілі добре організовано облік і зберігання кормів» («Колгоспник України»).

Рецензент механічно переніс в український текст російське слово, не зваживши на те, що це слово є також в українській мові, тільки з іншим значенням. У цьому не було ніякої потреби, бо українська мова має досить відповідників до російського слова облик: обличчя («Таке обличчя нашого сьогоднішнього села»), образ («Бережучи свій національний образ...» — Б. Грінченко), застарілі подоба («Фабрика швидко стратила свою опрятну і празничну подобу». — І. Франко) й лик («Узяла на себе лик прудкого хлопчика». — Марко Вовчок).

Узявши з цих синонімів той, що найбільше підходить до змісту фрази, рецензент міг би написати: «У постаті головного героя... виникає образ нашого сучасника».

Значення в інших словниках

1. облік — о́блік іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. облік — р. обрахунок; (дія) обчислення, обрахування, обчислювання, обраховування; (як ревізія) переоблік.  Словник синонімів Караванського
3. облік — -у, ч. 1》 Засвідчення, встановлення наявності з'ясування кількості чого-небудь. Бути на обліку. 2》 Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де-небудь, з'ясування їх наявності, переміщення і т. ін. Сектор обліку. 3》 ек.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. облік — О́БЛІК, у, ч. 1. Засвідчення, встановлення наявності, з’ясування кількості чого-небудь. Жодний виріб, жодний фунт хліба не повинен бути поза обліком, бо соціалізм — це насамперед облік (Ленін, 35, 1973, 53); Різне нафтове устаткування [на промислі]...  Словник української мови в 11 томах
5. облік — О́БЛІК, у, ч. 1. Засвідчення, встановлення наявності, з'ясування кількості чого-небудь. Різне нафтове устаткування, що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи (О.  Словник української мови у 20 томах
6. облік — О́БЛІК (встановлення наявності, з'ясування кількості кого-, чого-небудь), ОБРАХУ́НОК. Бухгалтерський облік повинен бути настільки простим, щоб він був доступним кожній робочій людині (з газети); Експропрійованим коштам він вів точний обрахунок (Ю. Смолич).  Словник синонімів української мови
7. облік — О́блік, -ку, -кові, на -ку; о́бліки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. облік — рос. учет складова управління економічними процесами та об'єктами, суть якої полягає у збиранні, накопиченні інформації та відображенні її в облікових відомостях. О. може здійснюватись у поточних і незмінних (зіставних) цінах, а також в іноземній валюті.  Eкономічна енциклопедія