грос

(англ. gross)

міра підрахунків, яка дорівнює дванадцяти дюжинам (144 штуки); застосовувалась при підрахунках олівців, ґудзиків тощо.

Значення в інших словниках

1. грос — грос іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. грос — -а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином у лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грос — Дванадцять дванадцяток  Словник чужослів Павло Штепа
4. грос — невідм. Великий. Грос концерн.  Словник сучасного українського сленгу
5. грос — (нім. Groβ, букв. – великий) дванадцять дюжин, міра, що її застосовують головним чином при лічбі галантерейних предметів та олівців.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. грос — ГРОС, а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином при лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин.  Словник української мови в 11 томах