грос —
грос іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
грос —
-а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином у лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
грос —
Дванадцять дванадцяток
Словник чужослів Павло Штепа
грос —
(англ. gross) міра підрахунків, яка дорівнює дванадцяти дюжинам (144 штуки); застосовувалась при підрахунках олівців, ґудзиків тощо.
Економічний словник
грос —
(нім. Groβ, букв. – великий) дванадцять дюжин, міра, що її застосовують головним чином при лічбі галантерейних предметів та олівців.
Словник іншомовних слів Мельничука
грос —
ГРОС, а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином при лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин.
Словник української мови в 11 томах